Знову тривога , здохніть суки!
Щось інше в голову не йде.
Кінець настане неминуче,
Бо маєм доблесть ми, і честь.
Віряни ви ракетоносні
вам не збагнути аж ніяк,
Що в двадцять першому столітті
Вже богообраних нема.
Імперії давно зотліли,
змололись в історичний пил.
І сильний той, хто живе в мирі
І розбудовує свій дім.
Сьогодні слава не в походах
Середньовіччя минув час.
Найліпша із вигод – свобода
В думках, в емоціях, в словах
Тому кажу я: “ здохніть суки
І зникніть виродки з Землі!”
Пройдисвіти Богом забуті,
Що носять у руках хрести.
Я знаю, що розплата буде
Нема спокути для убивць,
І буде світ, і будуть люди
І буде розквіт, буде мир!
© Ігор Козак
1.09.2023 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992758
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.09.2023
автор: Ігор Козак