“За даними перепису 1926
року
Тернянська сільска рада нараховувала мешканців:
хут.Абашкино 178,хут.Мальцовка 168, хут. Насєдкіно118,
хут. Терни 504, хут.Шаповалівка 373, хут.Шпіль 1
Сьогодні в с.Терни менше ста мешканців
Нема села.
Степна дорога наче стрічка в’ється.
Через яри веде, біжить поміж ланів.
А от і край, де серце дужче б’ється.
Тут народився я колись. І жив.
Немало років, як села мого не стало.
Нема на мапі навіть цяточки його.
Життя тут триста років вирувало,
А нині не лишилось нічого.
Подались люди у світи далекі .
І дошки збиті на вікні, немов хрести.
Не повертаються сюди вже на весні лелеки,
Бо їм немає діточок кому нести.
Де були хати , немов спіймані в тенета
Сади зелені . Так їх хмелем обвило
Немов уламки, де розбилася планета.
Якою я завжди вважав своє село.
Все поросло бур’яном і травою.
Ступаю там, де була вулиця раніш.
Як у дитинстві, сонце манить за собою
І я біжу за ним по травам босоніж.
Як і тоді тут нива золотиться.
Такий духмяний різнотрав’я аромат!
Нема села. Мені натомість сниться
Живе воно! Все повернулося назад.
Блукаю в хащах наче я тут щось шукаю .
Чому сюди так манить? Аж болить.
Бо Батьківщину я свою не забуваю.
Тому і їду щоб побути тут хоч мить.
Нема села .Така його вже доля.
І сонце хилиться кудись за неба край.
Гіллям махає на вітру тополя.
Немов услід мені шепоче : « Прощавай.»
Вже вкотре я край рідний покидаю.
Землі цій, Богом даній , уклонюсь.
Щоб не було в житті, одне я твердо знаю.
На Батьківщину я не раз ще повернусь.
23.09.2018 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992770
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.09.2023
автор: Федір Тернянський