На честь спорудження пам’ятника
вченому в селищі Дворічна.
Святково вдягнені дорослі йдуть і діти .
Сади травневі теж в квітчастому вбранні.
Прийшли на площу земляки тебе зустріти,
В руках несучи квіти весняні.
Причепурились гори крейдяні травою.
І степ зелений простягнувсь за виднокіл.
Здається сонце інше тут над головою.
Та свої води в далечінь струмить Оскіл.
І досхочу на цю красу не надивиться.
Бо ще такого місця в світі не знайти.
Лише на цій землі талант твій мав з’явиться.
І тобі дати сил до перемоги йти.
Так сталось, доля до тебе була немила.
Та подаяння ти від неї не чекав.
Завзятість, праця. Безумовно, духу сила!
От чим висоти у житті ти брав.
Спливає час. Та твоя слава не минає.
В науці золотом ім’я написано твоє.
І Дворічанщину тепер увесь світ знає.
Тож цим пишаються усі хто тут живе.
Під тягарем знегод ніколи ти не гнувся.
Не забував про край чудовий свій.
І ось нарешті ти додому повернувся.
Нажаль у бронзі. От якби живий!
07.08.2019 рік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992843
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.09.2023
автор: Федір Тернянський