Брама літа.
Дотики медові,
Світяться лампадки груш,
Хоругви нахилені соснові
і блакить прозора:
«що - не руш!».
Де блукала
павутиннями волосся,
пальці розбрелись
як павуки.
Так у світі,
в світі повелося,
що до тебе хочеться
втекти.
В теплі гнізда,
у яких світанки
крила одягають у броню.
Щоб не згасли у мені
інфанти -
грушеву лампадку запалю..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992862
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.09.2023
автор: Окрилена