[i]…із циклу [b]“Погризлися вовки”[/b] або
[b] “finita la commedia”[/b](із останніх подій в рф)[/i]
[youtube]https://youtu.be/XkDQ8YOQAVA?si=volC7TtWOVgoX5eV[/youtube]
[b][i][color="#670669"]Погризлися вовки у вовчій зграї,
та так, що постраждав найстарший вовк,
й не бачачи в отарі слів розраю,
жорстоку мсту таємно взяв у толк.
І мста в уяві вовка буйним квітом
розквітла, мов під вікнами бузок.
Він ждав уперто вовчого просвіту,
коли обидчик сяде у "візок"…
І день настав! І здійснилась уява –
“візочок” покотився шкереберть…
Tо месник проявив убивчу тяму,
наповнивши вогнем “візок” ущерть.
Як би ж то – “ша”, а то, бач, привселюдно
(чи то, пак, на очах вовків, овець),
аби зневірі – хто “вовчіш”, повсюдно
покласти край й одіть "творцю" вінець.
* * *
Хто тут вовки, а хто, пробачте, вівці,
кумеканий читач втямкує сам!
Питання в тім – і це в любому місці –
як поряд із вовками жити нам?..
[/color]
[/b][color="#940a8b"]
03.09.2023[/i[/i]
_________
*Вірш цей - як розвиток теми попереднього вірша
(http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987082),
який стане основою для циклу віршів про події в РФ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992955
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.09.2023
автор: Олекса Удайко