Дай же сил…

Зранку  замовкають  пташині  трелі.
Схід  стає  лінивим,  бешкетує  скрізь.
Дні  коротші  клопітні  та  ще  не  дремні.
Ось  закіньчується  не  стандартний  рік.

Я  в  життя  закоханий  і  в  нашу  землю,
Рвусь  до  неба  і  до  сонця,  до  дощів.
Світе  вічний!  Хіба  спалах  мій  даремний?
Дай  же  сил  рости  і  жити  без  горе-днів.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993013
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.09.2023
автор: Маг Грінчук