Твій погляд не вартий того, що ти бачиш,
навіть, якщо поцілуєш мене на удачу,
навіть, якщо торкнешся ним зірки,
твій погляд униз – американські гірки.
У погляді цьому гіркота і страждання,
ти бачиш мене – мене і бажання,
ти бачиш мене і дим від цигарки –
парує від погляду вмикач кавоварки.
Не бачиш сну, не відчуваєш повітря,
даруєш останнє тепло свого світла,
даруєш останнє, що маєш у вазі –
кусає підшкірно пам’ять-проказа.
А, може, вже краще історіям досить
за руку вести і тягти за волосся,
за руку вести від кінця до початку –
досить минулого, постав уже крапку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993060
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.09.2023
автор: Андрій Лагута