Життя як маки розквітало
Світилось як зірки в ночах
І світло юності палало
В моїх ,Копайгород, очах.
Копайгород , юність і я,
Скільки б років не пройшло,
Душа зберігає моя,
Турботу твою і тепло.
Любов твоя й досі живе
І житиме вічно в душі,
Хоч час дуже швидко пливе,
Здаватись ніхто не спішить.
Душа , що вперше покохала,
Була весела і легка
А нашу юність колисала
Твоя, Копайгород,рука.
Копайгород , юність і я,
Скільки б років не пройшло,
Душа зберігає моя,
Турботу твою і тепло.
Любов твоя й досі живе
І житиме вічно в душі,
Хоч час дуже швидко пливе,
Старіти ніхто не спішить.
Свої дорослі колискові
Сам соловей в саду співав,
Нам так бажалося любові
І ти її нам дарував.
Копайгород , юність і я,
Скільки б років не пройшло,
Душа зберігає моя,
Турботу твою і тепло.
Любов твоя й досі живе
І житиме вічно в душі,
Хоч час дуже швидко пливе,
Старіти ніхто не спішить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993083
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.09.2023
автор: Малиновый Рай