Проклята куля, війна проклята,
Немає сина, немає брата,
Немає батька, вдова-дружина
І сиротою донька єдина.
Немає сина - голосить мама,
В родини щастя війна украла,
Сивіє тато, тягар на плечі,
Синочку-сину, не добрий вечір.
Не добрий вечір, дощами ранок,
Ти не зустрінеш тепер світанок,
Ти не побачиш заходу сонця,
А хто ж погладить голівку донці?
Хто привітає:"День добрий, мамо",
Тяжко прощатись батькам з синами.
Хто пригорне вже твою дитину,
Порожня хата без тебе, сину.
Сумне подвір'я, болить у грудях,
Як ми без тебе тут жити будем?
Ти не сховався не відвернувся,
Востаннє Воїн в хату вернувся,
Село все вийшло, щоб зустрічати,
Стоїть тут друзів твоїх багато,
Багато смутку, плаче родина,
Тут з ними в горі вся Україна.
Ти від біди її йшов захищати,
Навіки Слава, тобі СОЛДАТЕ!
Галина Грицина.
Найвищу ціну ти за волю
Сплатив, і зникають слова,
Загинув наш Велетень-Воїн,
В скорботі кохана - вдова.
Як житиме донечка, тату,?
Ти ж був їй опора в житті,
З тобою любила гуляти,
Сидіти на дужім плечі.
А як же кохана дружина?
Для неї ти захист - броня,
В житті одинока билина,
Тепер сум і сльози щодня.
Як мама без тебе, синочку?
Ти ж татова ,гордосте - син!
Сестра тепер плаче щоночі,
Для всіх ти єдиний - один...
Ти був є і будеш - найкращий,
Наш Велетню, наша любов,
Ти житимеш, Воїне, завше,
У вдячних словах молитов,
Тепер ти небесний наш Воїн:
Це небо в надійних руках,
Та в серці не меншає болю,
Земний твій закінчився шлях.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993112
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.09.2023
автор: синяк