Кохання – собливий Божий дар,
Це радість серця й почуття високі,
Кохання зраджене – великий це удар
І рани у душі навік глибокі.
Кохання – вічне, як сонет Шекспіра,
Воно оспіване у тисячі пісень,
Але коли струна зламалась в ліри,
Темнішим став від ночі світлий день.
Прекрасна юнь Ромео і Джульєтта
І їх любов на всі віки й часи,
Їх вірність не злякала і вендета –
У серці – світле почуття краси.
Кохати – піднестись у почуттях до неба,
Летіти ввись з божественним крилом,
Кохання сад завжди ростити треба,
А зраджений – це вічний біль, облом.
Якщо в коханні відбулася зрада,
Повірте, там кохання не було,
Кохав один, а другий – це досада,
Й у птаха мов відірване крило.
До вас звертаюсь, люди, я сьогодні,
Ви бережіть кохання навІки!
У поміч сила вам хай йде Господня,
Кохання – це нектар, це Божі ліки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993186
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.09.2023
автор: М_А_Л_Ь_В_А