Не чіпай, русня, нас брудними руками.
Що ви позабули в нашому краю?
Нам би вас не зріти ближчими роками.
Йдіть в барліг скоріше затішну свою.
Там в своїх болотах і лісах дрімучих
Все що до вподоби щось собі робіть.
Але не тупцюйте в нас земель родючих.
Ми за це вас змушені вигнати чи вбить.
Росіянє бачать, дивлячись на небо,
Траверси від пусків бойових ракет.
Виправдань нам ваших вже не буде треба.
Всіх вас забезпечим в чорний прес-пакет.
День предноворіччя,виє знов тривога.
Що ж вам так не йметься підлізи кремля?
З кожним днем зростає в протидії змога.
Вас не переносить рідная земля.
Скільки безмогільних в полі залишилось,
Полягло заради путінських ідей.
Скільки знадобиться часу, щоб скінчилось
Винищення мирних і простих людей.
Ви як ті барани, мозок загубили.
Не на ту країну преш, російський кат.
Всі ви з часом, звіри, ляжете в могили.
Помсту справить гідно наш простий солдат.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993195
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.09.2023
автор: Старшина