Про нашу газету

                                                                                                                     До    90-річчя    газети  «  Дворічанський    край»
                                   Як    давній    друг    в    мій    дім    вона    приходить.
                                   Тим    зустрічам    я    радий    за    звичай.
                                   У    вир    життя    району    мене    вводить
                                   Газета    наша,    «Дворічанський    край».
                                   Той    рік      нелегким  був    для    нашої    країни,
                                   Коли    газета  ця    на,  Богом    даних,    теренах  
                                   З‘явилася,  щоб    про        події    і    новини
                                   Розповідати    людям    на    газетних    сторінках.
                                   Її    чекали  в  селах  і,  з    цікавістю,  читали,
                                   Тлумачили  на    свій    лад      надруковані    рядки.
                                   Газету    згодом    акуратно    шматували,
                                   На        цигарки    собі,    кмітливі    мужики.
                                   Кореспондентам    випадало  по    району    роз‘їжджати  
                                   Як    доведеться,    на    попутках,    і    перекладних.
                                   Аби    дістатись,    для    газети    матеріал    зібрати,
                                     До    сіл    далеких  і    до    хуторів    глухих.
                                     І    в    цю    річницю,    я    вважаю  будуть    усі    згодні,
                                       Доречно    пригадати    все,  без    «помпи»    і    прикрас,
                                       Про    що,  із    давніх    тих      часів    і    по    сьогодні,
                                       Повідомлялося    в    газетних    номерах  для    нас.  
                                       Про        кукурудзяні    лани,  та    перспективність  сої.
                                       Ще,    про    врожайність    ранніх    зернових.
                                       Що    у    занепаді        молочні    є      надої.
                                       Та    хто    є    лідер      на    роботах    польових.
                                       І    як    тоді    міняли    вигляд    сіл    новобудови.
                                       Скільки    з‘явилось  клубів,  дитсадків    і  шкіл.  
                                       В    степу    тягли    шляхи    асфальтові    чудові.
                                       І    як        побудували    красень    міст    через    Оскіл.
                                       А    ще    про    постанови,  директиви    і    закони.
                                       У    світлі    зверху    вказаних  ідей.
                                     Та    все    ж,  долаючи    всілякі    перепони,
                                       Більш    намагалися      писати    про    людей.    
                                         А    тут    героєм  можна    кожного    назвати.
                                       У    полі    від    зорі    і    до    зорі,    без    вихідних  
                                       Бо    на    землі  робити    -  це    не    язиком    тріпати.
                                       Тож    варті    того    трударі,  аби    вшановувати  їх.
                                         Як      Батьківщину    відстояли  -  з    гордістю  писали  
                                         А    ще    не    раз,  як    Дворічанщини  сини,
                                         В    боях    жорстоких    перемогу    здобували.
                                         І      згадували    тих,    що    залишились    на    війни.
                                         А    про    жінок,  шкода,  що    оди    не    складали.  
                                         Бо    як    солдати      ті,  що    б‘ються    на    фронтах,  
                                           Своєю    працею  в  тилу  день    перемоги  наближали  .  
                                           Тягнучи    господарство    на    своїх    плечах.
                                           Газет    пожовклих    номери  тепер    історією  стали.
                                               Але    один    з    них    бережу    як    раритет.
                                               Колись,    давно,    про    мене    в    ньому    написали,
                                               А    ще    до    того  ж,    розмістили    мій    портрет.
                                               День    промайнув.    За    обрій    сонце    вже    сідає.
                                               Чудовий    вечір.  Настрій  добрий,  хоч    співай!
                                                 Бо    бачу,    в      скриньку    листоноша    знов    вкладає
                                                   Мені    газету    «Дворічанській    край».
                                                                                                                                                                                                                           4.06.2021  г

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993205
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.09.2023
автор: Федір Тернянський