Дорога життя

Дорога  життя  не  буває  прямою,
Хоч  якби  хотів  би  те  кожен  із  нас.
Ніколи  не  маєш,  як  прагнеш,  спокою
Чи  то  вже  написаний  долею  глас.

Завиєш  вовчицею  в  ніч,  щоб  без  свідків,
Коли  вже  не  сила  терпіти  печаль.
Тверезо  оціниш  -  чужих  бо  наїдків
Тобі  не  дозволить  твоя  пектораль.

Душа,  що  в  простому  шукає  величне,
Що  прагне  здобути  свободу  й  любов.
Для  тебе,  звичайно,  поняття  це  звичне  -
Відчути  в  собі,  як  бурлить  в  жилах  кров.

Для  когось  -  поняття  це  збите  й  рутинне,
Неначе  арена  непевних  боїв.
Для  тебе,  в  щоденнім,    -  космічно-величне,
Це  посаг  від  Всесвіту,  дар  від  Богів.  

Тобі  його  нести  крізь  злигодні  часу,
Крізь  бурі  та  грози  в  життєвості  дні.
Усі  пережити,  усі  баляндраси  -  
Яскраво  світити  в  часи,  геть,  складні.

06.09.23

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993225
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.09.2023
автор: Валентина Ланевич