Мати Василева, що за дні скажені?!
Два дні в школі лиш дитина - всі як навіжені!
Внучка вчиться рівно в зошит палички писати
А над нею посхилялись всі: батько і мати,
Сват зі свахою приїхали вчора із райцентра,
Якихось книжок їй привезли повно з Єпіцентра.
Та дитині лиш 6 років, тиця пальцем :"Ляля!"
А там пише на обгортці: Квадратні рівняння.
З філософського, не збрешу - на 5 пальців томик.
Їй сподобався! Кумедний на обгортці гномик...
А як мала ненароком каракульку впише
Ловляться за серце всі! А мати ледь дише...
В хаті сморід! Дух тяжкий. Корвалол по колу...
А я молодість згадала. Як свого Миколу
Проводжала в перший клас... І свої лайфхаки.
Як не будеш, синку, вчитись - буде бідна срака!
Вбила цвяха над столом- ремінь з шкіри ... пряжка,
Почепила, наче меч, я на того цвяшка.
І ніяких там пілюль і від серця крапель!
По сезону ще букет був біля канапи.
Я ромашки дуже люблю... Романтик! Не дивно.
А для діла, так би мовить - зелену кропиву.
Вивчився синок! Не скаржусь. Метод був дієвий!
А ефект, скажу вам чесно, ну просто миттєвий!
Я ремінь отой, у шафі, ховаю до часу.
Мій внучок за рік іде вже до першого класу!
Валентина Дацко/ Урода
07/09/2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993273
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.09.2023
автор: Гонорова пані