Поміч поруч

До  останнього  був  нестерпним.
Від  спекоти  втомилися  вкрай.
Наполегливі  кроки  серпня
Зупинились,  почувши  «Прощай!»

Вереснева  прийдешня  влада
Неохоча  до  літніх  інтриг.
Має  цінну  одну  пораду
Із  Небесних  прочитаних  книг.

У  обмежений  термін  швидко
Треба  вкластись  –  замало  часý.
Бо  остання  осіння  нитка
У  снігах…  втратить  власну  красу.

Тож  підтримує  осінь  вітер.
Вже  з  північної  дме  сторони.
Посхилялись  в  поклоні  віти.
І  вони  у  полоні  війни…

У  полоні  зависли  плани,
Не  здійснитися…  Осінь,  зима…
Від  гіркого  критичного  стану
Хто  врятує???  Повинна  сама…

                                 ***
…Піднімаю  листок  яскравий.
Залишаю  собі  напам’ять.
Може,  осінь  покличу  в  поміч???
Хай  підтримає,  буде  поруч…

01.09.2023

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993299
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.09.2023
автор: Вікторія Лимар