До останнього був нестерпним.
Від спекоти втомилися вкрай.
Наполегливі кроки серпня
Зупинились, почувши «Прощай!»
Вереснева прийдешня влада
Неохоча до літніх інтриг.
Має цінну одну пораду
Із Небесних прочитаних книг.
У обмежений термін швидко
Треба вкластись – замало часý.
Бо остання осіння нитка
У снігах… втратить власну красу.
Тож підтримує осінь вітер.
Вже з північної дме сторони.
Посхилялись в поклоні віти.
І вони у полоні війни…
У полоні зависли плани,
Не здійснитися… Осінь, зима…
Від гіркого критичного стану
Хто врятує??? Повинна сама…
***
…Піднімаю листок яскравий.
Залишаю собі напам’ять.
Може, осінь покличу в поміч???
Хай підтримає, буде поруч…
01.09.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993299
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.09.2023
автор: Вікторія Лимар