Летять ракети по містах,
І вдень, а дужче - серед ночі,
На маму наганяють жах:
Стареньке серденько тріпоче.
Не спить ночами, чує вий:
Кричать сирени, мов скажені,
Бентежить вітер, як живий,
Несе тривоги повні жмені.
А час від часу чутно смерть:
Рвучкий бабах і скла дрижання.
Звук заливає вуха вщерть…
Матусю, прошу: без ридання!
То наш із Вами Божий хрест.
Русня примушує терпіти.
Але ми пройдемо цей тест
І будуть вільні Ваші діти.
Ракет багато у русні,
Але ми сном їм помстимося.
Час швидше плине уві сні.
Так перемоги й діждемося!
07 09 23
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993303
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.09.2023
автор: Антон Ступка