Журавлики в небо, хомячки в нірку, а люди в підвал.

Ключі  небом  пролітають,
Ключі  літо  закривають.
Нові  літа  відмикають,
Шлях  у  вічність  прокладають.

Вурчать  в  небі  журавлі
Усе  далі  від  землі.
Ми  ключі  бачим  від  Раю.
Нам  крилом  вони  махають.

Ми  не  птахи,
Ми  савці.
Пропливаєм  по  землі,
Крил  не  маєм,  щоб  взлетіти.

Мусим  завжди  так  ми  жити?
Ікар  крила  змайстрував
Та  до  зір  помандрував.
Ми  на  диво  подивились,

Потепліше  лиш  оділись.
Ми  пухнасті  мов  савці,
Не  потрібні  нам  ключі.
Кожен  в  нірку  все  гребе  і  в  підвал  привично  йде.

Мов  хомяк,  хай  там  буде.
Хомячки  ці  не  літають,
А  жирком  лиш  обростають.
В  спячку  в  зимку  знов  впадають.










Пташиний  ключ  -  це  диво,  це  справжній  злагоджений  механізм,  створений  природою.
Як  вдалося  з'ясувати,  деякі  птахи  переміщаються  клином  заради  економії  енергії.  Попереду  клина  летить  найсильніший  і  витривалий  птах  -  ватажок  зграї.  Коли  лідер,  що  летить  на  чолі  клину,  робить  змах  крилом,  то  в  повітрі  утворюються  завихрення  і  висхідні  потоки,  які  значно  полегшують  політ  птахів,  що  летять  за  ним.  Те  ж  саме  можна  і  сказати  і  про  всіх  інших  птахів,  які  слідують  далі  по  ланцюжку:  кожен  наступний  птах  користується  перевагами,  які  виникають  в  результаті  помахів  крил  того,  що  летить  перед  нею  члена  зграї.  Згідно  з  проведеними  підрахунками,  такий  спосіб  побудови  під  час  далеких  перельотів  дозволяє  заощадити  до  25%  енергії.

Помічено,  що  найстаріші  і  слабкі  птахи  завжди  летять  в  кінці  зграї,  там,  де  опір  повітрю  мінімальний.  Крім  того,  вдалося  з'ясувати,  що  ватажок  не  завжди  летить  попереду  всіх.  Рано  чи  пізно,  лідируючий  самець  втомлюється,  і  тоді  він  відправляється  в  кінець  зграї,  щоб  відновити  свої  сили,  а  його  місце  по  черзі  займають  птиці,  що  летять  слідом  за  ним  і  які  можуть  порівнятися  з  ним  по  силі  і  витривалості.  Таким  чином,  виходить,  що  великі  види  птахів  прекрасно  розбираються  в  аеродинаміці,  принаймі  в  тій  її  частині,  яка  стосується  економії  енергії  під  час  далеких  перельотів.
Летять  трикутником,  або  як  в  народі  кажуть  “ключем”.  Журавлиний  ключ  рухається  злагоджено  і  чітко.  На  чолі  кожної  зграї  летить  вожак,  що  задає  ритм  польоту.  Решта  птахів  летять  за  ним  в  2  ряди.  Ті,  що  летять  позаду,  точно  повторюють  рухи  його  крил.  Завдяки  такій  дисципліні  журавлі  не  налітають  одне  на  одного,  чітко  тримають  дистанцію  і  можуть  пролетіти  багато  тисяч  кілометрів.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993326
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.09.2023
автор: oreol