В моєму місті кладуть бруківку,
фонтани в парках ростуть зерном.
А їм потрібна евак.автівка
і сотні дронів... Здається злом
дедалі глибше, так ніби скальпель,
проріже душу портрет війни...
Там кров рікою з маленьких крапель
тече щоденно! А що тут ми?
Йдемо узбіччям - нова бруківка,
фонтани, парки... яскраві сни...
А як же, люди, евак.автівка?
Невже наш ворог навіки зник?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993332
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.09.2023
автор: Людмила Мартиненко