Карі очі

В  уяві  й  наяву  шукаю
твої  печальні  карі  очі.
Я  з  днів  пустих  в  безкраї  ночі
поміж  людей  за  виднокрай  бреду.
Примарою  іду  в  пророчі  сни,
де  я  до  рук  твоїх  торкнуся
і  в  хвилях  кучерів  безслідно  пропаду.
У  сні,  як  в  житі  зникну,  у  житті  знайдуся  
без  почуттів  і  без  мети,  
без  свідків,  що  колись  я  існував,  --
мені  не  прорости
у  пам'яті  твоїй  між  сонних  трав.
Мені  між  сплячих  берегів  на  дно
важезним  каменем  пора  --
я  не  надихаюсь  тобою.
Від  перехопленого  подиху  душа
уперто  не  вмира  без  бою,
але  втрачаються  усі  орієнтири
і  губиться  в  тобі  моя  свідомість.
Зостанеться  над  прірвою  поламаним  пунктиром
дорога  в  сни  про  карі  очі,
а  я  втону,  упавши  в  чорну  невідомість.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993351
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.09.2023
автор: Мертвий дуб