По небу знов хмаринки ,як шаланди,
А вітерець як веслами гребе,
Я все вдивляюсь в молоді троянди,
А вони нагадують тебе.
Гукає нас в свою красу діброва,
Зозуля й досі там для нас кує,
Була любов у нас не паперова.
Чому була? Вона і досі є.
Їх пелюстки горять як твої щічки,
На них роса,як блиск твоїх очей,
А передзвін чистесенької річки
Як голос твій,як мед твоїх речей.
Гукає нас в свою красу діброва,
Зозуля й досі там для нас кує,
Була любов у нас не паперова.
Чому була? Вона і досі є.
Дивлюсь роса цілується з травою
Кудись спішать сьогодні журавлі.
А я живу і дихаю тобою,
Для мене ти найкраща на землі.
Гукає нас в свою красу діброва,
Зозуля й досі там для нас кує,
Була любов у нас не паперова.
Чому була? Вона і досі є.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993392
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.09.2023
автор: Малиновый Рай