Ти ніс мене. Й спіткнувсь об камінь.
(Я ніс тебе. Й було так само.)
В друкарні правду написали.
Щонайгостріше має жало.
У дисципліні квітне юність.
Учнівство. Крізь віки відлуння.
Ні, не збагнув ні слів, ні вчинків.
А хрестик сховано в хустинку.
19:17, 8.09.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993397
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.09.2023
автор: Ти-2