Наче бурштинова смола,
А чи сльоза осіння
Скапує вранішня роса
З черешневого гілля.
Неначе золото блищить
На косах у берізки,
А коли раптом задощить,
То вже її не видно.
Бо із краплинками злилась
І довгими нитками
Снує і пада раз у раз
В обійми землі-мами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993415
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.09.2023
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський