ЧЕТВЕРТА П'ЯТНАДЦЯТЬ

Котрий  зараз  місяць?  Чи  день?  Чи  година?
В  душі  моїй  рана,  суцільна  руїна.
Гроза,  заметіль,  чи  цвітіння  акацій?
У  мене  ще  лютий,  четверта  п'ятнадцять.

Ракети  у  небі,  під  Києвом  танки
Украли  в  нас  вéсни,  украли  в  нас  ранки.
Щодень  о  дев'ятій  –  хвилина  мовчання...
Чи  скаже  ще  хтось  про  "братерське  єднання"?

Стає  на  коліна  уся  Україна:
Стрічає  Героя,  полеглого  сина.
А  скільки  вже  їх,  що  ключем  журавлиним
У  небо  злетіли  за  волю  країни.

Сторінка  історії,  писана  кров'ю,
Де  єдність  народу  в  обіймах  з  журбою.
Цю  книгу  життя  поміж  всіх  інших  спадків
Залишимо  ми  на  віки  для  нащадків.

Нехай  пам'ятають  на  років  стонадцять,
Що  був  у  нас  лютий,  четверта  п'ятнадцять.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993467
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.09.2023
автор: Зоряна Кіндратишин