FATA MORGANA

Улаштую  week-end  у  суботу,
Заварю  собі  чай  з  бергамотом,
І  його  смакуватиму  з  медом
Обійнявшись  з  улюбленим  пледом.
Буду  слухати  сповідь  дивану,
І  подушечку  жовто  –шафранну.
Відімкну  телефон  неодмінно-
Розряджу  уповільнену  міну.
А  на  заангажований  "телек"
Кину  щільну  туніку-  метелик.
Заблокую  нахабну  мобілу-
Цю  гарячку,  хіба  що  не  білу.  
Ноут  бук  вже  закля́млений  зранку
Геть  спокуси  й  чиїсь  забаганки!  
Жоден  з  месиджів,  смайликів,  ніків
У  фортецю  мою  не  проникне
Я    тепер  недосяжна  й  невинна,
Як  народжена  щойно  дитина...
.................................................
Як  там  справи  із  "внутрішнім  світом",
що  зробився  на  мить  еремітом*?
Не  нудьгує?  Чи  все  таки  нишком
Увімкнути  йому  «дівідішку»...(?)

*Ереміт-  самітник

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=99347
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.10.2008
автор: наталятерещенко