дитинство звалищем догнило між бетону
панельок, нічним реготом невпинним
район без райдуг а метелики понтові
та металеві - ті, що садять в спину
бухло на кухні і дівчата в ванній
важкіше щось дістати не заразно
ти платиш погодинно за кохання
і пофіг хто всмоктав твої оргазми
на ранок намагаєшся заснути
як втеча із мурашника квартир
тебе малюють всі графіті вулиць
а має на заводі бригадир
відповідь на вірш Солі Сойки, прикріплене фото
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993640
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.09.2023
автор: Quadro.Tony