І так завжди...
Як тік води
усе нове і новий ти.
Вічні циклічні моменти...
Літня спека. Жнива. І дощенту
змоклі веселі майбутні студенти.
Раптом осінь.
Тумани шукають жертву.
Без парасолі не вийти до центру.
Чай, чи глітвейн на затишній фазенді.
Ось і сніжинки
У танці на землю
і теплі шапки. Фарбують пастеллю.
Пора прикрашати оселю.
Чекати весну
Зелену й заквітчану.
Мокру, мінливу і голосну
від співу, що будить од сну
Тепло́...
Літо.
Знову прийшло.
Щоразу інше. І таке, як було
вже не раз. І буде новий сезон.
Спроба позбутись незасмаглих зон.
Плани на відпустку і маса перепон.
Рано чи пізно - антициклон.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993665
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.09.2023
автор: Емоційний Двійник