Руки зелені від фарби.
У носі уайт-спірит.
Зате ворота гарні.
На сонці все так блищить.
А в домі вскрив лаком підлогу,
Ні дихать тепер, ні пройти.
Який я господар чудовий,
Щоб ще зробити мені?
Піду та й посохле зілля
Спалю проти всіх заборон -
Повітря в диму все навколо -
В селі трудовий марафон.
Копають картоплю, згрібають
Все зайве на купи вогню.
Така в українців звичка
В цю теплу осінню добу.
Як добре б було так зібрати
Сміття все з сусідніх боліт,
Що лізе до нас вбивати,
Імперський несучи гніт,
І разом усе спалити
Вогнем українських гармат,
Щоб радо приймали у пеклі
Останній російський парад.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993762
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.09.2023
автор: DeViAl