Усе життя, немов той бідний птах,
Що б’ється в шибку, але все даремно.
Здається долю ти тримаєш у руках,
А керувати нею, це проблемно.
Де вірний напрямок здається бачиш ти,
Для іншого то прірва чи безодня.
Який же сенс когось кудись тягти?
Можливо кара то його Господня.
У кожного свій шлях у цім житті
І право на помилку теж існує.
А ми шукаємо складне у простоті
І сердимось, як хтось тебе не чує.
Можливо просто треба відпустить,
Нехай все буде так, як має бути.
Не заважай Творцю своє творить,
Бо нам повір, той задум не збагнути!
13.09.23р. Олександр Степан.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993773
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.09.2023
автор: Степан Олександр