…

Мов  навзворот  кожух,
Хмари  пливуть  над  містом.
Шлейф  серпневий  пожух,
Осінь  ридає  листям.
Тонуть  в  сльозах  сліди
Й  болю  пекучого  стріли.
Кинути  б  їй  «іди!»,
Поки  ще  тут  не  осіла.
Хай  чимскоріш  зима
Двері  відхилить  й  піде.
Є  ви  чи  вас  нема,
Байдуже,  справді,  «гіди».
Не  вередливі  ми,
Мандрівники  в  цім  світі.
Ввійде  в  життя  наше  мир
Й  рештки  шляху  освітить.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993779
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.09.2023
автор: Valentyna_S