День

Спросоння  туман  огорнув  воду,
дзвоном  думки́  стривожили  тишу,
сльози  трави  намочили  ноги  
ранку,  що  мрії  вночі  зали́шив.

Сонце  безжально  спалило  хмари,
мавка  злякалася  тінь  потворну.
Маки  у  житі  розквітли  ранами,
Лісу  на  плечі  злетілися  вóрони.

Збились  копиці  із  сіна  й  печалі,
тьма  обіймає  м'якою  лапою.
Надвечір  у  полі  коса  бряжчала,
вночі  під  вікном  смерть  чалапає.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993802
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.09.2023
автор: Мертвий дуб