Осінь, золоти беріз вже віти.
В кленовім вогні тебе люблю.
Попри що війна гримить над світом -
від сирени до сирени сплю.
Осінь, запроси дощі похмурі ,
квіточки яскравих хризантем...
Не тривалі перед зимні бурі,
низку з затуманених ночей.
Осінь, я давно вже запримітив,
що забарвлюєш собою ти літа...
Котиться війна над білим світом.
Осінь нас до серця пригорта.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993934
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.09.2023
автор: Олександр Холденко