Відчиняю вікно того часу,
Коли щастя стелилось навкруж,
І здавалось, що радість не згасне
В моноліті споріднених душ.
Перед взором лежать твої скарби:
Звичайнісінькі речі з тих літ...
Не повірила, хтось як сказав би,
Що замінять мені увесь світ!
Увесь світ, що зорів в нашім раю,
Скрушним спогадом в душу зайшов.
Умирає життя - не вмирає
В одинокому серці любов.
Chara Vinna
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994020
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.09.2023
автор: Chara Vinna