О, де б не була, у яких світах,
Де б не була я, у якому краю.
В Україну лечу немов би птах,-
Щоб знайти свій рай, в зелен гаю.
Народилась я на Україні
Додому серед ночі стежку знайду.
В зажурі Отчий дім - на долині
Чекає з доріг - в яблуневім саду.
Вже достигли грона винограду,
Так пахнуть яблука, сливи та груші.
З джерела пісень п'ю насолоду,
Як соловейко співає для душі.
З дерев падає пожовкле листя
Подвір'я у розмаю айстр і жоржин.
Троянда заквітчала обійстя
Хризантема зорить в осінь через тин.
О, літечко в осінь ти, не спіши!
Дай намилуюсь, як шумлять ясени.
А ти вітре ,ще почекай трішки,
Хай цвітуть до морозів квіти весни!
Линуть думи птахою до краю
Там, де дитинство купалось у росі.
Цвітуть мої роки, як квіт в маю...
Згорають, як пелюстки у цій красі .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994044
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.09.2023
автор: Чайківчанка