зимове неосоння

             Як  добре  бути  студентом!  Ти  гордишся  лекціями,  друзями,  новими  знаннями,  старанністю.  А  також  майбутнім.  Університетські  стіни  містять  якусь  історію,  діють  аурово.  Але  за  ними,  вважається  (і  це,  либонь,  помилка),  —  органічне  продовження  освіти  та  відповідних  почуттів.  Тільки  економісту  вчення  про  ризик  обернулось  випробуваннями,  здобутками  й  задоволенням  найпотаємнішого.  За  межами  навчального  закладу  він  користувався  плодами  своєї  самоосвіти.  Тобто:  вік  живи,  вік  учись.  Інтелектуальний  розвиток  особистості  потребує  зусиль,  знання  беруться  силою.  Ти  йдеш,  несеш  щось  у  нерюкзаку  й  проти  великої  безнадії  отримуєш  невишній  результат.  Тобто,  знову  ж:  життя  вчить  дещо  інакше.  
             Т.зв.  «картину»,  намальовану  помірною  зимою  і  біло-сірою  хмарністю,  було  придбано  за  останні  зароблені  гроші.  Переможно  вона  красується  в  його  уяві  та  пам’яті.
             Вічний  студенте,  гордися  й  далі.  Бо  отримав,  що  хотів.  Отже,  не  забути:  освіта  +  самоосвіта  +  ризикування  супроти  помилковості  —  і  ключем  двері  до  деякого  вернісажу,  до  майбуття  відкрито.  Дух  каже:  живи  новою  душею,  хистом,  усіма  знаннями.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994050
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.09.2023
автор: Ти-2