Сумнів

коли  не  легко,
коли  самотньо,
писав  на  стінах
печер  холодних
безвісний  предок,
і  знав  напевне,
що  непотрібні
старання  ревні.
та  час  спливає,
віки  проходять,
і  із  тремтінням
в  пітьму  заходить,
ліхтар  вмикає
нащадок  дальній.
і  завмирає.
і  шок  сакральний...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994079
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.09.2023
автор: МАКСИМ САЛЬВА