Чи сон то був, чи то було́ насправді:
Ти йшов, прощаючись, торкнув теплом
Мої розгублені холодні пальці, –
Й по тілі розіллялося тепло.
Таке тепло, що змусило проснутись!
Я відчувала мить якусь його,
А потім намагалась повернути
І плакала… та то був тільки сон…
Цініть тепло коханої людини,
Бо найбагатший дар життя – любов!
Якщо кохання те навзаєм нині, –
Це справжнє щастя, бережіть його!
04.01.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994100
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.09.2023
автор: Martsin Slavo