Коли душа, що прагне супокою,
Кричить, побита примхами буття,
Згадай той вечір, коли ми з тобою
Ділили разом щастя від життя.
Коли журба тебе зненацька ранить
Й рятунку іншого уже нема,
Згадай той вечір, що і досі манить
До себе нас зірками багатьма.
1997
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994139
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.09.2023
автор: Ти-2