_1_
"Дідусю, ти вдосталь понюхав солі,
Тож більш океан не здається другом?
Скажи, чи обрав би цей шлях удруге,
Якби повернула в минуле доля?"
_2_
"Немов у дитинстві уява красно
Малює, як мчить каравелу вітер
Назустріч пригодам, новенький кітель
Мені до лиця, а в думках піастри,
Дублони, реали та злитки срібні...
У трюмі лиш крам. Та навколо — хвилі,
Задумливо-ніжні, дещо грайливі.
А серце шепоче: "Це те, що потрібно!"
Дельфіни наввипередки стрибають,
У небі завис буревісник. Вільний,
Незламний та сильний! Сім футів під кілем —
Ще юнгою я називав все це раєм!"
_1_
"То як нині мрії твої корабельні?
Їх шторми строщили цілком на дрібки?
Розкрали пірати? Ізжерла Харібда?
Або ж врятували вогники Ельма?"
_2_
"Тепер, коли кинув свій якір на суші,
Наївність зачахла, просолений досвід
У пам'яті скніє незваним гостем,
За хвильку у морі віддав би я душу!"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994163
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.09.2023
автор: Яніта Владович