багряне Сонце колесом униз
ось-ось торкнеться виднокола степу
і вже йому на цьому місці злету
не бачити згорить неначе хмиз
навкруг заграва вітер чи мороз
із огляду на осінь швидше вітер
а ми під ними нетямущі діти
яким ще мало дечого вдалось
із хмар покійник Місяць постає
шумлять дерева на його прикраси
як обмаль в нас як обмаль сил і часу
зоставити у вічності своє
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994177
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.09.2023
автор: Щєпкін Сергій