Всміхнися, дівчинко прекрасна,
Хоч не для мене – для усіх,
Пусти у світ блукати щастя
Невинних губ-троянд своїх...
Пусти, пусти! Тебе благаю.
Нехай блукає між людей.
Ти знай лише: я вже шукаю
Її впереміж днів-ночей.
Я не втомлюсь її шукати,
Повік надію нèстиму одну –
Її зловити і зацілувати,
Твою невтримну посмішку чудну.
24.02.1998
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994216
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.09.2023
автор: Ти-2