Любові яблука в осінньому саду
Упали кульками червоними на землю.
Мій саде, я до тебе завжди йду,
Люблю твою я тишу недаремно.
Мені даєш ти снАгу до життя,
Хмільним мене напоїш ароматом,
Тут відчуваю я серцебиття,
Люблю повітря свіжі аграманти.
Так в юності завжди тобі казала
І на траву сідала залюбки,
Романи про любов тобі читала,
Гортаючи тихенько сторінки…
А сад дозрілий тішив мої мрії,
Дав насолоду спити аж до дна,
Котив сльозу щасливу із-під вії,
І листям шелестів: «Не будеш ти одна.
Він прийде в сад, щоб яблука зібрати,
Любов свої розкриє пелюстки –
Її захочете серцями розпізнати
Й розливи щастя спити на вікИ».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994272
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.09.2023
автор: М_А_Л_Ь_В_А