Минуле народу зарито в землі,
Минуле все людства згоріло в вогні.
Фейки повсюду, фейки навколо,
Все на Землі йде завжди по колу.
Інфосистема вічно жива,
Істині світла не потрібні слова.
Слова то перетин образів є,
В інфосистимі усе давно є.
Розвійте ви попіл,
Залийте водою,
До неба вогонь на землі розведіть,
В темряві вічній віками мовчіть.
Навіть і там ефір й світло є,
В кожній крупинці є щось живе.
Рано чи пізно воно проросте.
Вода вікова замулить тут все.
Як би минуле ви не ховали,
Як би народи не розділяли,
Рано чи пізно прозріння прийде,
Світло душі врятує тебе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994314
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.09.2023
автор: oreol