Тьмава ряднина туману повзе
Понад брижами трав розпашілих,
Ніжно лоскочучи билля усе,
Серед лоз розлягається щільно.
Димом в'язким сповиває зело
Ізмарніле від сонячних цмоків,
Пестить дбайливо, щоб зілля жило
Й набирало б лиш гамірних соків.
Хочу згадать твій закоханий взір:
Чи то карий, ні, сірий, здається...
Тільки туман не відродить, повір,
Відболіле кохання у серці.
Chara Vinna
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994425
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.09.2023
автор: Chara Vinna