Загубилося десь
Наймиліше сільце –
Казка і не казка,
Скалка срібна в серці…
Як не намагався,
Ти не відпускаєш,
Дивовижне просто,
Ще з дитинства знаєш.
Тому що душею
З щиросердним світлом,
То бузок духмяний,
То плоди у літо.
Там пізнав я щастя
З ласкою, любов'ю,
Хто у дар життя дав,
Нині не зі мною…
Ось тому я серцем
Часто і караюсь,
Де б не був в дорозі –
Краю припадаю…
В'ячеслав Шикалович
22.09.2023 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994446
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.09.2023
автор: Променистий менестрель