Всесвіту

Я  дякую  за  цей  натхненний  день,
За  спілкування,  доброту  та  розуміння.
За  новий  крок,  та  чергову  ступінь
У  тьмі  безодні  поетичного  творіння

Я  дякую  за  правильні  слова,
За  щирість,  правду,  та  твоє  терпіння.
За  те,  що  коли  кругом  голова
Ты  мені  крила  розкриває  без  сумління

Я  дякую  за  світло  у  душі,
І  за  кохання,  від  якого  плаче  серце.
Я  дякую,  мій  Всесвіте  тобі
Що  притримав  у  цьому  світі  мені  місце.

Я  дякую  за  прохолоду  у  тьмі  ночі,
За  Музу,  що  приходить  у  вісні.
Я  дякую,  за  карі  її  очі,
За  посмішку,  та  пряді  золоті.

Я  дякую  за  цю  складну  дорогу,
За  помилки,  за  мрії  та  думки.
Героїв,  що  тримають  десь  облогу,
Де  смерть,  де  дим,  де  попілу  клуби...

Я  дякую  за  свій  талант  поета,
І  за  життя,  яке  крізь  нас  тече,
Та  за  вино,  яке  ще  не  допито...
За  смуту,  що  колись  від  нас  втече

Я  дякую  за  стяг  наш  в  небі  чистом,
Роси  торкання,  вранці  на  зорі.
За  ранки,  що  наповнюють  нас  змістом,
За  те,  як  квітнуть  влітку  тополі.

Я  дякую  за  волю  і  свободу,
За  друзів,  рідних  і  своїх  батьків.
Я  дякую,  за  слів  всіх  цих  нагоду
Та  мови  нашої,  за  солов'їний  спів.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994451
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.09.2023
автор: Igric