Колись в дитинстві теплою рукою
Торкала мама кісок завитки
Із посмішкою ніжною й легкою,
Лише незрілий плід бував гірким.
Дитинства час плив тихою рікою
Між сонячних знайомих берегів,
Де й камінь був подушкою м'якою,
Де кожен кущ трояндами яскрів.
Піднявши купол кришталевий неба,
Цвіли сузір'я на соснових стеблах,
Казками колисала кожна ніч.
Коли надійно мама обіймала,
Ріка дитинства плинула помалу.
А десь пороги близились навстріч.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994466
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.09.2023
автор: Горова Л.