Жінці йдуть у спадщину тайни ці:
Досвід і душа прабабусині.
Крізь віки рецепт коровайниці
Шліфувати вміннями мусили.
…Борошно летить завірюхою –
(Руки вправні знає прекрасно-бо!)
Тісто дріжджове – серце слухає…
До уміння – треба ще й настрою.
Красить у троянди, орнаменти
З піснею, дитинством зігрітою.
Треба урочистості справити,
І гостей шанобою стрітити.
Буде жінка ревно молитися:
«Миру для усіх і добробуту…»
Пекарства найкращі традиції,
Короваї – вищої проби тут!
Діляться охоче адресою,
І знайомством з нею – пишаються.
На щаблі найвищі піднесено
У Сахновщині коровайницю.
(Цим віршем дякую за чудовий коровай, який скуштувала на хлібосольній Сахновщинській землі.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994471
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.09.2023
автор: Білоозерянська Чайка