...спостерігав, як певний маляр обробляв фарбопультом якусь металеву ґратчасту конструкцію, а пильна пенсіонерка шпетила його з балкону, мовляв, газетку треба підстелити, такий-сякий, нащо нам у дворі отеово плямище... - спостерігав і відчував схвильоване піднесення. З'явилося передчуття: наразі майстер робить одне, виконує свідому дію за певною технологією, яка матиме передбачуваний ним результат - і водночас відбувається дещо інше, ним і пенсіонеркою неусвідомлене, за іншою технологією, з непередбаченим і непередбачуваним слідом-наслідком - щось на кшталт стихійного акту творчості або й творіння.
Так і сталося. Майстер зробив своє, зібрав реманент, підхопив конструкцію та й пішов, пенсіонерка ще деякий час коментувала цю непересічну подію, аж ось і вона зникла. На асфальті лишилося те, на що я чекав і сподівався. Випадковий, незапланований, несвідомий, небажаний малюнок, який можна змити розчинником або витлумачити у безліч способів і прикласти як ілюстрацію до чогось. Наприклад, до Гесіодової "Космогонії" (переклад Андрія Содомори):
Хаос, отже, першим постав, а вже після нього -
Широкогруда Земля, безпечна оселя безсмертних,
Що посідають Олімп, чия маківка снігом біліє,
Й млистий, у надрах землі широкодорожної Тартар...
Хаос - пустка, простір, безлад, безформенна маса, первинна темрява, creatio ex nihilo (сотворене з нічого), крізь яку проступає квадрат - перша структура, зародок майбутнього порядку, який і підпорядкує собі хаос, перетворить його на себе. Як наслідок, у хаосі з'являються окремі осередки структурності-упорядкованості, певно, майбутні зірки, планети та інші небесні тіла.
Зверніть увагу на форми тих осередків - це невеличкі круги, у тривимірному просторі кулі, іншими словами, геоїди. Така або більш менш така форма притаманна чи не всім зіркам і планетам. А чому? - відповідь знаходимо у Роберта Шеклі у "Координатах чудес": тому що "еволюційний розвиток квадрата веде до круга". Власне, ось воно, просто перед очима: первинний квадрат і наслідки його впливу на хаос, круглі тіла, а між ними - дещо невидиме: еволюційний розвиток, іншими словами, динамічний процес за певними законами. Всесвіт - не заклякла річ, це - рух, динаміка, зміна, трансформація, перетворення, що відбувається закономірно.
Либонь, Малевич дещо раніше своїм "Чорним квадратом" довів цю ідею до крайньої межі, до екстремуму, до останньої крайнощі, де порядок перетворюється на свою протилежність. Нею, гадаю, є не хаос - дивіться на малюнок, хаос зовсім інший, та й не існує його більше, адже він перетворився на порядок. Протилежність порядку - скам'яніння, перетворення динаміки на статику, відсутність руху, по суті, це - кінець порядку і всього сущого, іншими словами, "Чорний квадрат" - це кінець світу, повернення всього у стан "ніщо". Маємо перед очима фрагмент життя Всесвіту: ніщо - хаос - порядок - ніщо.
...а може, й ні.
IX.2023
Малюнок: фарба, фарбопульт, асфальт, автор невідомий
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994498
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.09.2023
автор: Максим Тарасівський