Манівцем обходить радість... Бісів світ!
Не обходить, а тікає... Сторчака!
Перед ким я завинила, дай одвіт:
Перед богом, перед чортом? Й хто така?
Хто така на цій землі я, де мій рай?
Віднайти хоча б ворота у той сад,
Доторкнутися... Ой, втіхо, не вмирай,
Не розсійся, мов міраж, ти, щоб гаразд...
Щоб гаразду я зазнала у нутрі,
Шквал буття вогонь надії не задув,
У осерді туг і відчаю вітрів
Дай утримати хоч спокою вузду.
Chara Vinna
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994524
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.09.2023
автор: Chara Vinna