Шукаєш винних в дзеркалах,
Надієшся, що хтось пояснить -
Твій власний гнів, твій власний страх,
Надію дасть і все прояснить...
Сидиш на березі і ждеш,
Що хтось прийде і змінить долю,
Усіх довкола проклянеш,
Що всі десь там, а не з тобою...
Пускаєш стріли в світ, життя,
Отруєні, їх гострі жала,
Ще й прагнеш радості буття,
Щоб зацвіло тай забуяло...
Усе вертається, повір...
Твоє, вернеться неодмінно,
Є добрий, є й поганий звір...
Кого годуєш той і вірний.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994584
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2023
автор: DarkLordV